ДЕНЬ НАКБА
15 травня палестинці по всій земній кулі відзначають День Накба («День катастрофи») в пам’ять про майже тотальне знищення ознак присутності палестинців на їх батьківщині – Палестині.
Створення Ізраїлю на палестинській землі в 1948 році являє собою серйозну історичну несправедливість відносно палестинського народу, яка триває дотепер.
НАКБА, ЩО ТРИВАЄ
Минуло 73 роки з часу Накби 1948 – року, який ознаменувався вигнанням та виходом палестинського народу. Вчорашня Накба – це реальність, що триває досьогодні. Палестинцям відмовлено в усіх основних правах людини, оскільки Ізраїль продовжує застосовувати політику примусового переміщення, пригноблення та принижень, щоб створити умови для будівництва більшої кількості ізраїльських поселень та приходу поселенців на землі окупованої Палестини. Постійні жорстокі колоніальні спроби Ізраїлю стерти палестинську ідентичність, провести «етнічну чистку» народу Палестини та принизити його гідність – це не лише один темний розділ в історії, але повсякденне життя в умовах приниження, утисків та окупації для кожного палестинця. Настала пора закінчити цей темний розділ і розпочати новий, перспективний. Настав час встановлення справедливості в Палестині.
В ході Накби Ізраїль зруйнував 531 палестинське місто і село, вчинив щонайменше 33 різанини, а понад 800 000 палестинців було виселено та вигнано жити як біженці на милість інших в таборах біженців та в діаспорі.
Починаючи з 1948 року, Ізраїль застосовував навмисні та систематичні акти насильства, колоніалізму та руйнування за рахунок палестинського народу, його прав, земель та ресурсів. Фундаменталістський сіонізм налаштований проводити таку політику в односторонньому порядку, щоб нанести “Великий Ізраїль” на історичну Палестину.
Понад 7 мільйонів палестинських біженців проживають на Окупованій Території Палестини та у вигнанні. Палестинські біженці страждали занадто довго, і настав час, щоб їхнє скрутне становище було визнане Міжнародним Співтовариством і вирішене відповідно до міжнародного права та конвенцій, включно з Резолюцію 194 (1948) Генеральної Асамблеї ООН, Женевською конвенцією про статус біженців (1951), Міжнародним пактом про громадянські та політичні права (1966) та Загальною декларацією прав людини (1948).
Сьогодні ми стоїмо перед загрозою чергової Накби, яка цілковито знищить Палестину, якщо Ізраїлю буде дозволено продовжувати його незаконну колоніальну політику проти палестинського народу.
