ДЕНЬ ПАЛЕСТИНСЬКОГО В’ЯЗНЯ

Щороку 17 квітня Держава Палестина відзначає День Палестинського В’язня. У 1974 р. на черговій сесії Палестинської Національної Ради було прийнято резолюцію щодо відзначення 17 квітня кожного року днем вшанування палестинських бранців. Відтоді цей день розглядається як національна данина в’язням та жертві, яку вони принесли, заклик до об’єднання зусиль задля надання підтримки їм та їх праву на свободу, а також заклик до солідарності з їхніми сім’ями.

Навряд чи існує хоча б одна палестинська сім’я, яка б не постраждала від тривалої кампанії арештів, переслідувань та залякування з боку ізраїльських окупаційних військ. Свавільний ізраїльський військовий закон покликаний криміналізувати законний протест проти окупації. Судовий процес над палестинцями проводиться у військових судах, які не відповідають мінімальним міжнародним стандартам справедливості, незалежності та неупередженості. Палестинців часто засуджують за секретними доказами, спираючись на зізнання, здобуті під примусом чи тортурами, з позбавленням права на адвоката, у той час, як дітей судять так само, як і дорослих, що суперечить положенням міжнародного права. Над багатьма палестинцями навіть не здійснюється судовий розгляд. Вони страждають під вартою, іноді роками, без звинувачень у будь-якому конкретному правопорушенні. Такі дії з боку держави-окупанта безпосередньо суперечать статті 71 Четвертої Женевської конвенції.

Горезвісна політика Ізраїлю щодо масових свавільних затримань є одною з багатьох інших незаконних, негуманних та аморальних політик, спрямованих на залякування цивільного населення, придушення палестинського опору та продовження Ізраїлем колоніальної окупації.

На сьогоднішній день в ізраїльських центрах утримання під вартою свавільно ув’язнено понад 4450 палестинців, з них 37 жінок, 140 дітей та 440 осіб під адміністративним арештом.

З 1967 року Ізраїль, окупаційна сила, вдавався до масових свавільних затримань і заарештував понад 800.000 палестинців. Суди утворені та діють таким чином, що порушують основні принципи міжнародного права, головним чином статтю 66 Четвертої Женевської конвенції, яка вимагає, щоб військові суди мали “неполітичний” характер, і забороняє використовувати судовий механізм як інструмент політичного чи расового переслідування.

Обурливий рівень обвинувачувальних вироків (99%), винесених палестинським в’язням в ізраїльських судах, у поєднанні з позбавленням їх основних прав є симптомом діяльності центрального механізму, призначеного для дегуманізації палестинського народу, криміналізації факту його присутності на власній землі та боротьби за реалізацію власного права на самовизначення.

Такі суди не надають гарантій справедливого та регулярного судового розгляду. Серйозне порушення міжнародного гуманітарного права виявилось інструментом політичного та расового переслідування. Більшість затриманих палестинців примусово переміщуються і утримуються за межами окупованої території, що є явним порушенням статей 49 та 76 Четвертої Женевської конвенції.

Міжнародне співтовариство, включно з державами, Організацією Об’єднаних Націй та Міжнародним комітетом Червоного Хреста, повинні вжити заходів, щоб забезпечити повагу Ізраїля до прав палестинських ув’язнених та затриманих, що дозволить їм спілкування з членами сім’ї та адвокатами, а також дотримання рекомендацій ВООЗ шляхом забезпечення доступу до належного медичного обслуговування, гігієнічних умов та дистанціювання серед в’язнів і в’язничного персоналу.