Організація Визволення Палестини
Організація Визволення Палестини (ОВП) заснована в 1964 році і є втіленням палестинського національного руху. Це широкий національний фронт або парасолькова організація, до якої входять численні організації руху опору, політичні партії, громадські організації та незалежні діячі з різноманітних сфер діяльності. На саміті Ліги Арабських держав 1974 року ОВП було визнано “єдиним і законним представником народу Палестини”, і з тих пір ОВП представляє Палестину в ООН, Русі неприєднання (NAM), Організації Ісламського Співвробітництва (OIC) та на багатьох інших форумах. На додаток до широкого спектру її національних та політичних цілей, ОВП врегульовала численні питання, що стосуються життя палестинського народу в його основних діаспорах та в усьому світі, шляхом створення декількох установ у таких сферах, як охорона здоров’я, освіта та соціальні послуги. Таким чином, ОВП – це більше, ніж національно-визвольний рух, що прагне реалізувати національні цілі палестинського народу, включаючи незалежність Держави Палестина зі столицею в Східному Єрусалимі.
Структура Організації
Палестинська Національна Рада
Палестинська Національна Рада (ПНР) є найвищим органом, що приймає рішення в ОВП, вважається парламентом палестинського народу в межах та за межами окупованої палестинської території, включно з Єрусалимом. Рада визначає політику ОВП, обирає склад Виконавчого Комітету і вносить необхідні зміни у склад членів власної структури, а також зміни до Палестинської Хартії (з цією метою необхідне проведення спеціального засідання) та Основного Закону організації. Рада також обирає речника, двох заступників та секретаря, які входять до складу Бюро Ради. Рада має власні постійні комітети з різних аспектів діяльності, зокрема юридичний та політичний комітети. Склад Ради представляє всі прошарки палестинського суспільства у всьому світі, а також об’єднує під своєю егідою численні організації руху опору, політичні партії, громадські організації, кожна з яких представлена конкретними квотами, та незалежних діячів з різноманітних сфер діяльності, включно з діячами науки, релігійними лідерами та бізнесменами.
Центральна Рада
Центральна рада (ЦР) була утворена Палестинською Національною Радою в 1973 році і є другим провідним органом ОВП. Рада функціонує як посередницький орган між Палестинською Національною Радою та Виконавчим Комітетом. Наразі кількість її членів становить 124 особи, зокрема 15 представників ОВП.
Виконавчий Комітет
Виконавчий Комітет (ВК) є постійним керівним органом ОВП і представляє організацію на міжнародному рівні. Комітет обирається членами ПНР і підзвітний ПНР. Його основна функція – реалізовувати політику та виконувати рішення, ухвалені ПНР та ЦР. Комітет також відповідає за затвердження бюджету та нагляд за функціонуванням відділів ОВП, обов’язки якого розподілені між його членами. Рішення Комітету приймаються простою більшістю голосів. Кількість його членів становить 18 осіб, включно з Головою.
Палестинський Національний Фонд
Управління Палестинським Національним Фондом (ПНФ) здійснюється радою директорів та головою, які обираються ПНР і автоматично є членами Виконавчого Комітету. Інші члени правління призначаються ВК, де максимальна кількість членів сягає 11 осіб. Доходи Фонду формуються з двох джерел: 1) фіксованого податку на заробітну плату, який сплачують усі палестинці-резиденти арабських країнах і збір якого здійснюється урядами відповідних країн; 2) фінансових внесків арабських урядів та народів.
Армія Визволення Палестини
Армія Визволення Палестини (АВП) була утворена як офіційне військове крило ОВП в 1964 році.
Департаменти
ОВП організувала низку департаментів, до сфери відання яких входять найважливіші аспекти діялності Організації. Кожен з департаментів очолює член ВК.
До переліку Департаментів входять:
- Департамент у справах розвитку людських ресурсів
- Департамент з прав людини та громадянського суспільства
- Департамент публічної дипломатії та політики
- Департамент у справах Єрусалиму
- Департамент політики
- Департамент праці та планування Палестини
- Департамент у військових справах і справах безпеки
- Департамент у справах освіти
- Департамент з арабських та парламентських справ
- Палестинський національний фонд
- Департамент у справах біженців
- Секретаріат виконавчого комітету
Історичний нарис
У травні 1964 р. Національна рада Палестини направила офіційне повідомлення Генеральному секретареві ООН щодо створення ОВП, а в жовтні 1965 р. Спеціальний політичний комітет на прохання деяких арабських держав вирішив, що делегації ОВП буде дозволено відвідувати засідання Комітету та подавати заяву, не маючи на увазі визнання. ОВП брала участь в обговореннях Комітету за пунктом порядку денного Близькосхідне агентство ООН для допомоги палестинським біженцям і організації робіт (БАПОР) приблизно таким же чином до 1973 року.
10 грудня 1969 року Генеральна Асамблея прийняла резолюцію 2535 B (XXIV), яка підтвердила невід’ємні права народу Палестини. 8 грудня 1970 року Генеральна Асамблея прийняла резолюцію 2672 C (XXV), яка визнала, що народ Палестини має право на рівні права та самовизначення відповідно до Хартії ООН.
12 грудня 1973 року Генеральна Асамблея прийняла резолюцію 3102 (XXVIII), яка, зокрема, закликала національно-визвольні до участі в якості спостерігачів у Дипломатичній конференції з питань підтвердження та розвитку міжнародного гуманітарного права, що застосовується у збройних конфліктах. У травні 1974 року Економічна і Соціальна Рада прийняла резолюції 1835 (LVI) та 1840 (LVI), запросивши представників національно-визвольних рухів, визнаних Організацією Африканської Єдності та / або Лігою арабських держав, брати участь без права голосувати відповідно на Всесвітній конференції з питань народонаселення та Всесвітній продовольчій конференції. Ці конференції запросили ОВП взяти участь, і до кінця 1974 року ОВП вже брала участь в якості спостерігача в кількох інших міжнародних конференціях, таких як Третя конференція ООН з морського права.
14 жовтня 1974 року Генеральна Асамблея резолюцією 3210 (XXIX) визнала ОВП представником палестинського народу та запросила його взяти участь у обговореннях Генеральної Асамблеї з питання Палестини на пленарних засіданнях. Відповідно, Ясір Арафат виступив перед Асамблеєю 13 листопада 1974 р. За винятком урочистого випадку, коли Папа Павло VI виступив перед Асамблеєю, Ясір Арафат був першим представником суб’єкта, крім держави-члена, який виступив перед Асамблеєю.
“Сьогодні я прийшов з оливковою гілкою та пістолетом борця за свободу. Не дайте оливковій гілці впасти з моєї руки. Повторюю: не дайте оливкій гілці впасти з моєї руки“. 13 листопада 1974 р. – Нью-Йорк
(Заява Ясіра Арафата)
22 листопада 1974 року Генеральна Асамблея прийняла резолюцію 3237 (XXIX) про надання статусу спостерігача ОВП (згадана вище). ОВП створила постійну місію спостерігачів з 1974 року в штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку та ще одній в Женеві.